Досвід роботи

  Пізнання природи, оволодіння  знаннями про неї приховує в собі ще не використані досі можливості для  того, щоб знання формували позиції  людини -  соціально-політичні,  естетичні, а ці позиції, по суті, і є її світоглядом. Краса довкілля розбудить в найбайдужіших серцях  добрі почуття – ласку, співчуття

В.О.Сухомлинський         

  Визначною особливістю сучасності є розвиток інформаційних технологій, бурхливе нагромадження, безперервне оновлення, ускладнення наукової інформації, вторгнення її в усі сфери життя та діяльності людини. Нині неможливо не навчатися протягом життя в безпосередньому практичному розумінні цих слів. 

  Усе це не могло не позначитись на характері навчання підростаючих поколінь, на змісті навчальних програм, підручників, навчально - методичних  посібників.  Сучасна школа повинна не просто дати дитині суму знань, умінь та навичок, а й зробити її компетентною, тобто здатною самостійно здобувати й використовувати знання в різних життєвих ситуаціях; готовою брати на себе відповідальність; активною в суспільному житті. Все це потребує переорієнтації процесу навчання на розвиток особистості учня і про ведення цієї ідеї через усі компоненти навчання – від цілей, змісту, навчальної взаємодії, форм, методів, технологій навчання до оцінювання навчальних досягнень учнів.

   Визначальною рисою всіх програмних документів нашої держави в галузі освіти є орієнтація школи на особистість учня. Основною організаційною формою навчально – виховного процесу в школі був, є і залишається урок. Тому головне завдання, яке я ставлю перед собою як педагогом,- це проведення якісного, ефективного уроку. 

  Зазвичай, урок спочатку народжується в думках, лише потім впроваджується на практиці, аналізується, вдосконалюється. 

При моделюванні майбутнього уроку я враховую: 

• місце уроку в змістовному і методичному аспекті в межах теми, розділу;
• загальну мету вивчення цього матеріалу;
• необхідну методичну літературу, власні педагогічні ідеї;
• тип і загальну форму проведення уроку;
• наявну або необхідну матеріальну базу.

Складаючи план уроку ставлю собі такі запитання:

• Що має лишитися в пам’яті дітей після уроку?
• Що їм потрібно буде на наступному уроці?
• На яких етапах уроку учні залучаються до активної діяльності, що вони мають робити?
• Як і коли повторювати матеріал цього і попередніх уроків?
• Чи є проблемні запитання, завдання на уроці?

  Обов’язково аналізую кожен проведений урок. Що вдалося? Що не вдалося? З якої причини? Яким чином можна виправити методичні помилки? Як уникнути проблемних ситуацій? Я впевнена ,що продумана, спланована, систематична робота сприяє постійному самоаналізу діяльності, його творчому і професійному зростанню. Моя самоосвітня проблема – «Використання інтерактивних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології та географії».

  Виникнення інтересу до біології та географії в учнів здебільшого залежить від методики її викладання, від  того, наскільки вміло буде організовано навчальну роботу. Моє завдання , як учителя – розвивати розумову активність учня, пропонуючи завдання, які відповідають його індивідуальним нахилам. Найефективнішим навчання стане тоді, коли учень виявить максимальну активність, а вчитель активніше користуватиметься функцією консультанта та організатора навчального процесу.

  На уроках біології та географії я застосовую комплекс прийомів, методів та засобів , які допомагають підвищувати інтерес до предмета та пізнавальну активність учнів.

  Починаю з оголошення теми. Краще сформулювати тему у вигляді питання, оскільки питання будять допитливість і заохочують дослідження. Так, при вивченні вищих спорових рослин у 7 класі урок розпочинаю питанням: «Чи знаєте ви з чого утворилося кам’яне вугілля?», або «Існує легенда, що папороть цвіте раз на рік, в ніч на Івана Купала. За легендою , той, хто знайде квітку папороті, може загадати будь – яке бажання. Але, як ви вже знаєте, папоротеподібні, мохи, хвощі та плауни належать до спорових рослин. Чи мають спорові рослини у своїй будові квітку? Чи правильне це повір’я?»

  Усвідомлення навчального матеріалу має спиратися на наявні в пам’яті  дітей уявлення, на їх чуттєвий досвід та знання, якими вони оволоділи раніше. Усвідомлення навчального матеріалу має спиратися на наявні в пам’яті  дітей уявлення, на їх чуттєвий досвід та знання, якими вони оволоділи раніше.

    
  Етап актуалізації опорних знань я включаю в структуру уроку перед вивченням нового матеріалу, На даному етапі застосовую різноманітні методи. Наприклад:

• Бліц опитування по ланцюжку: «Перший учень ставить коротке питання другому. Другий – третьому , і так далі…. Час на відповідь – кілька секунд»
• Вправа «Знайди помилку». Читаючи текст допускаю помилки, які учні повинні знайти і виправити. Наприклад, при перевірці домашнього завдання по темі -«Будова і життєдіяльність плазунів» у 8 класі пропоную знайти помилки у реченнях:
• Плазуни здебільшого теплокровні (холоднокровні) тварини.
• Розмноження і розвиток плазунів пов’язані із суходолом (водою).
• Тіло плазунів поділене на голову і тулуб (голову, тулуб і хвіст) і т. д..;
• Біологічні диктанти, де потрібно закінчити речення. Так, перевіряючи знання учнів по темі « Будова і ріст кісток» у 9 класі пропоную закінчити речення:
• Клітини кісткової тканини називаються….  .
• Гнучкість і пружність кісткам надають ….  .
• Між кістковими пластинками знаходиться  ….  .
• Зверху кістка вкрита ….  .  і т. д.. ;
• Робота з таблицями, картками, схемами.

      Велику увагу приділяю мотивації, яка спонукає дітей до активної ізнавальної діяльності, спрямованої на засвоєння знань , умінь і навичок. Тож на цьому етапі намагаюсь відшукати просту , зрозумілу, привабливу мету з урахуванням вікових інтересів і захоплень дітей. Так при вивченні родини Пасльонові у 7 класі учням пропоную загадки:

• Печуть мене смажать і варять, їдять мене і дуже хвалять . (Картопля)
• Він овальну форму має, на городі виростає. Господині його консервують і страви смачні готують. Цей фіалковий пан тонкошкурий …. . (Баклажан)
• Зелений чуб, червоний бік, смачний із нього чавлять сік. Варять із ним борщі. Росте в городі на кущі.  (Помідор)
• Чим рослини про які йдеться в загадках схожі між собою , а чим відрізняються? За якими ознаками їх об’єднують  в одну групу.

     Активізувати роботу на уроці можна і звичайною розповіддю з елементами бесіди. Наприклад у 9 класі  вивчення теми -  «Динамічний стереотип . Навички і звички.»,  розпочинаю так: «Герой одного оповідання Мопассана вів такий спосіб життя: ось вже тридцять років, як він кожного ранку йшов на роботу по одній дорозі, зустрічаючи в той же час , на тому ж місці одних людей, і кожного вечора він повертався тим же шляхом, де він бачив ті ж самі обличчя, які постаріли у нього на очах.

     Про що взагалі йде мова? Чи існує зв’язок між взаємодією нервових процесів і цими явищами? Які ваші припущення щодо цього?». Одним із прийомів навчання, який стимулює увагу, інтерес, активність мислення є проблемне запитання, або створення проблемної ситуації.

  Для учнів середніх класів підбираю проблемні запитання більш простого характеру. Наприклад, при вивченні теми «Будова і життєдіяльність плазунів» необхідно знайти відповідь на запитання : «Чому види тварин , які зовнішньо дуже подібні між собою, можуть належати до різних  класів?»

   Для старшокласників завдання ускладнюються. Це можуть бути різноманітні висловлювання видатних людей , або створення проблемної ситуації. Наприклад, у 9 класі при вивченні теми «Увага, її роль в сприйнятті інформації» пропоную такі досліди:

• Дослід 1.Покладіть на стіл годинник і почніть читати книгу. Спочатку годинник ви чуєте добре, а потім звук буде періодично зникати , а через деякий час знову з’являтися.
• Дослід 2. На малюнку зображена зрізана піраміда. Придивіться, в який бік вона спрямована – до вас чи від вас?

Поясніть досліди. Чим можна пояснити їх результати. Я вважаю, що такі засоби та прийоми навчання дають можливість розвивати спостережливість; вміння висловлювати власну думку, розвивають мислення.

  На етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок використовую різноманітні методи та прийоми, які створюють умови для кращого сприйняття та засвоєння нового матеріалу. Це може бути традиційна розповідь, пояснення , побудова структурно - логічних схем, складання таблиць, робота з підручником. Під час  вивчення теми «Видозміни пагона» для активізації роботи учнів пропоную використати такі запитання:

•     З використанням яких функцій пов’язані такі видозміни пагона: соковите стебло з колючками у кактуса; вуса у винограду; колючки у барбарису ? 

  При вивченні  теми «Внутрішня будова птахів» у 8 класі пропоную опрацювати відповідний матеріал  в підручнику та заповнити таблицю, в якій учні записують назву систем органів , їх будову та відзначають риси ускладнення порівняно з плазунами.

  Такі методи роботи на мою думку розвивають вміння працювати з підручником, виділяти головне, порівнювати, аналізувати, наводити приклади. Під час обговорення , дискусії учні вчаться вислуховувати  думку інших, аргументувати, переконувати, доводити. Вже традиційним  в моїй роботі стало використання інтерактивних методів навчання. Досить часто використовую роботу в групах, парах. Під час роботи в групах  учні працюють колективно, осмислено взаємодіють та спілкуються, розподіляючи між собою обов’язки, навчаючи та перевіряючи один одного. Готуючись до такого уроку враховую , що кожна група повинна отримати окреме завдання. Завдання повинні бути сформульовані так , щоб можна було оцінити  як вклад кожного у його виконання так і всієї групи в цілому. Вивчаючи тему «Різноманітність водоростей» у 7 класі  розділяю учнів на 4 групи. Група 1 працює  над дослідженням бурих, 2 – червоних , 3 – діатомових водоростей. Група 4 працює над розкриттям питання: «Значення водоростей в природі та для людини».

  Використовуючи матеріал підручника, додаткову наукову літературу, малюнки, таблиці учні дискутують , шукають відповіді на поставленні запитання, самостійно визначають хто з групи і на якому етапі буде відповідати. Такими видами робіт навчаю дітей співпраці в команді, допомагаю усвідомити власний внесок у спільну справу.

  Одним з найкращих способів впливу на пізнавальну активність учнів є гра. Гра не тільки розвиває інтерес до навчання , а й розширює кругозір, розвиває пам’ять, мислення, увагу, уяву, творчі здібності. Тому на своїх уроках звертаюсь до ігрових форм навчання, використовуючи їх на різних етапах уроку. Під час вивчення теми «Значення голонасінних у природі та житті людини» 7 клас, учням пропоную здійснити  уявну подорож , зупиняючись в таких місцях , де можна з’ясувати значення рослин відділу  Голонасінні. Зупинки : «Народознавча», «Господарська», «Лікарська», «Червона книга».

  Розгадування кросвордів, ребусів, загадок використовую як при актуалізації знань так і на підсумковому етапі уроку.

  З метою індивідуалізації навчання , надання можливості проявити самостійність у плануванні, організації та контролю своєї діяльності застосовую метод проектів. Працюючи над створенням проектів учні мають можливість перевірити та закріпити на практиці знання, навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати де і яким чином можна застосувати набуті знання. Так, наприклад  ,створюючи проекти «Розвиток життя на Землі в різні ери та періоди» учні  11 класу добирають інформацію про рельєф, кліматичні умови даного періоду , різноманітність рослин тварин, визначають ароморфози та ідіоадаптації. Складають тестові завдання, запитання. Презентуючи свій проект, діти із задоволенням демонструють схеми, таблиці, малюнки, власні дослідження. Після презентації  однокласники висловлюють свою думку, ставлять запитання, може виникнути дискусія. На мою думку такий вид діяльності дозволяє учням краще орієнтуватися у різноманітних ситуаціях, працювати в різних колективах і бути більш пристосованими до життя.

  З учнями 7 класів практикую проведення уроків на природі. Основна мета уроків серед природи – навчити дітей  мислити. Досягти цього можна тільки навчивши дітей спостерігати ,дивуватися, радіти пізнанню, перетворювати думку у слово.

  Основними завданнями уроків мислення В.О.Сухомлинський вважав розвиток уміння спостерігати явища навколишнього світу;збагачення життєвого досвіду; нагромадження природничого матеріалу як основи розвитку абстрактного мислення; розвиток уміння в побудові гіпотез і самостійних висновків; розширення пізнавальних інтересів; спонукання до творчості засобами слова; розвиток уяви і фантазії. Важливою умовою творчого мислення через природу є організація спостережень. Тож,  проводячи урок на природі на тему «Ознайомлення із сезонними явищами в житті рослин» з учнями 7 класу, починаю бесідою:

• Охарактеризуйте стан довкілля , у якому ви знаходитесь.
• У якому стані перебувають рослини довкола?
• Які зовнішні зв’язки існують між рослинами і довкіллям?
• Як пристосувалися до зміни пори року листяні дерева?

  Учні знайомляться із станом рослин, вчаться спостерігати, робити висновки порівнювати. У природі до всього можна доторкнутися, багато побачити, почути. Уміння бачити прекрасне навколо, робить людину мудрішою, добрішою, духовно багатшою.

  
  На етапі закріплення нових знань, умінь та навичок використовую:

• Діалог  «питання – відповідь»;
• Біологічний диктант;
• Розподілити вірні і невірні твердження;
• Скласти діаграму Вена;
• Утворення логічних пар.

  Велику увагу на своїх уроках приділяю виконанню лабораторних і практичних робіт. Лабораторну або практичну роботу можу проводити як елемент уроку під час закріплення нових знань, вмінь та навичок так і в процесі вивчення нового матеріалу. Виконання таких робіт дає можливість застосувати свої знання на практиці; проводити спостереження.  Так, на практичній роботі у 9 класі  «Виявлення сліпої плями на сітківці ока» або «Визначення акомодаційної здатності ока» , учні спостерігають за власним організмом, досліджують,порівнюють та роблять висновки, чим можна пояснити дане явище.
  
  Оцінюючи навчальні досягнення учнів  , спираюсь на критерії оцінювання знань, умінь і навичок учнів, виставляючи оцінки обов’язково пояснюю , чому таку чи іншу оцінку отримав учень, враховую активність на уроці, індивідуальні особливості кожного школяра.
  
  При постановці домашнього завдання націлюю учнів не лише прочитати параграф та дати відповіді на запитання, а й за бажанням виконати творче завдання: підготувати повідомлення , реферат,виконати аплікацію, скласти кросворд до теми, скласти розповідь із поданих слів, підібрати малюнки, або цікаву інформацію до наступної теми.
  Велику увагу в своїй роботі приділяю екологічному вихованню учнів. Працюючи керівником шкільного лісництва залучаю учнів до проведення різноманітних виховних заходів. Проводимо  дослідницьку роботу, створюємо екологічні проекти. Мої учні є учасниками різноманітних  конкурсів , зльотів, виставок.

  Тож як бачимо робота вчителя – постійний пошук.  І саме від учителя вимагається велика майстерність, щоб підтримати стійкий інтерес до навчання.

Відеопрезентація :